ЛЮБОВЕ́ЦЬ, ВЦЯ́,

Любове́ць, вця́, м. Любитель. Козелецк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 387.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЛЮБО́ВНІСТЬ, НОСТИ, →← ЛЮБО́В, ВИ,

T: 109